Дідусь наставляв свою дорослу онуку: “Пам’ятай, матимеш добре серце — пацієнтів ітиме до тебе багато”. І не помилився. На прийом до неї потрапити охочих багато, їдуть за допомогою не лише з усіх- усюд України, а й з Німеччини, Ізраїлю, США, не кажучи про Росію й Білорусь. Бо зцілює не тільки лікарськими засобами, а й розмовою.
Дідусем Вікторії Олександрівни був Данило Никифорович ЗУБИЦЬКИЙ. Виховуючись у родині потомствених лікарів, дівчина, звісно, мріяла про медицину. Та по закінченні середньої школи відмінниця вступила до Київського педагогічного університету імені Драгоманова на біологічний факультет, аби поглибити свої знання про світ рослин. Закінчила університет із відзнакою, мала направлення до аспірантури. Проте жодного дня не було для перепочинку — Вікторія ретельно готується до вступу в медичний університет. Екзаменатор поцікавився: “Звідки у вас такі глибокі знання з біології?” Абітурієнтка показала диплом… Шість років навчання збігло, як один день, потім була інтернатура зі спеціальності “терапія”. Відтоді ось уже десять років Вікторія Зубицька працює на підприємстві свого дідуся Данила Зубицького — ТОВ “ФІТО"ДАНІМІР”.

Олександр, Данило, Вікторія Зубицькі.

Олександр, Данило, Вікторія Зубицькі.

Цікавлюся у Вікторії Олександрівни, в чому особливості лікування Зубицьких, чим вони відрізняються від інших представників народної медицини, які називають себе травознаями, цілителями?
— Всі ми — професійні лікарі, — розповідає Вікторія.
— Отже, в основі наших досліджень, авторських розробок — наукові досягнення. Ми також вивчаємо, зберігаємо досвід усіх представників нашої династії, користуємося рецептами, які передавалися з роду в рід. На поєднанні знань попередніх поколінь і новітніх досягнень існує наше підприємство з виготовлення лікарських засобів з натуральної сировини.

— Вибачте, але всі відомі фітознавці теж стверджують: “…наші рецепти передаються з покоління в покоління”. Читачам цікаво було б довідатися про першовитоки вашої династії, подальших її представників.
— Першим був Григор Зубицький, родом із села Покотилове на Кіровоградщині. Він допомагав багатьом людям як народний цілитель. Його син Никифор під час Першої світової війни був військовослужбовцем, мав медичну освіту. Саме знання лікарських рослин, їхніх цілющих властивостей, допомагало йому лікувати поранених, коли не вистачало ліків та перев’язочних матеріалів. Син Никифора Данило ще в дитинстві із батьком збирав лікарські рослини, відтоді й зародилася в нього любов до природи, до кожного зела. Згодом вони разом працювали над створенням унікальних лікарських засобів, що популярні й нині. Більшість пацієнтів їх знає. Це наші “родзинки”. Наприклад, протиопікова рідина чи протибешихова мазь для лікування виразок, особливо тромбофлебітичних. Існує не один лікарський засіб із давньою “воєнною” історією, які досі служать людям.
До речі, під час Великої Вітчизняної війни мій дідусь Данило з сімнадцяти років перебував у партизанському загоні. Був контужений. Згодом йому вдалося позбутися наслідків недуги завдяки лікам із рослин. Та й взагалі, було правилом в нашій родині: виготовлені ліки випробовувати спочатку на собі, а потім пропонувати пацієнтам.
Моя бабуся Ганна Артемівна все життя працювала провізором у аптеці. Є такий факт із історії родини — мій батько Олександр Данилович народився прямо в аптеці. Тоді жінкам не давали декретних відпусток. Тож із молоком матері ввібрав потяг до знань фармації. Закінчив фармацевтичне училище, потім лікувальний факультет медичного інституту. І вже сорок років служить медицині, людям. Моя мама, Наталія Іванівна Зубицька, понад три десятиліття викладала біологію в школі й прищепила мені любов до багатющої природи рідної землі. А сьогодні очолює підприємство з виготовлення натуральних лікарських засобів за прописами династії Зубицьких.

Вікторія з мамою Наталією Іванівною.

— Книга відгуків рясніє подяками від пацієнтів із різних регіонів України. Чим досягається ефективність лікування?
— Передусім професіоналізмом, високою якістю препаратів, увагою до хворих. Це для нас найголовніші критерії. До того ж ми добре обізнані з екологічною ситуацією в регіонах, відповідно — зі специфікою захворювань, а отже, й — необхідних ліків.
— Наприклад…
— Закарпаття, Прикарпаття, Житомирщина, Київщина — тут особливо відчутний брак йоду, що спричиняє захворювання щитовидної залози. Тому методи лікування спрямовані на ці патології. На Донеччину, Дніпропетровщину, Харківщину, Луганщину припадає велика кількість шкідливих промислових викидів. Там, по перше, збільшується кількість алергічних хвороб, по друге, підвищується ризик онкозахворювань. Стовідсоткового лікування від них, на жаль, немає, але симптоматичне лікування, що призначаємо, дає змогу виборювати кожен день людського життя.
— Де берете сировину для ліків?
— В екологічно чистих районах України: Криму, Карпатах, на Полтавщині… Збираємо рослини, деякі — лише раз на кілька років. Лікувальні властивості зілля, що виросло в дикоростучих умовах, перевірені тисячоліттями.
— А вирощені на присадибній ділянці?
— Я бачила таку материнку — вона навіть свого запаху не мала…
— Вікторіє Олександрівно, весна іде назустріч нам, природа пробуджується, люди частіше усміхаються. Жіноча врода прагне оновлення, розквіту, але їй треба допомогти. Чи є в Зубицьких препарати, що можуть повернути шкірі свіжість?
— Цілий арсенал косметичних засобів. Це креми й косметичне молочко для різних типів шкіри. Холодної зимової пори навіть молода шкіра зневоднюється, стає сухішою, блякне. Її треба підживити, тонізувати. Крем для неї так і називається “Дівоча краса”. Для відбілювання шкіри різного типу є крем “Весняночка”.
Ранньої весни шкіра особливо потребує дезінфекції та іонізування. Якщо у вас комбінована або жирна шкіра, підходять лосьйони “Дермосепт”, “Ілга”. Для пацієнток старшого віку, в кого вже з’явилися зморшки, рекомендуємо крем із приємним ароматом “Кримська троянда”. Косметичне молочко підходить для всіх типів шкіри. Перед застосуванням його ретельно збовтують і обережно протирають обличчя. Застосовують як профілактично, так і для лікування потрісканої шкіри, попрілостей. Це також чудовий засіб, яким можуть скористатися чоловіки — після гоління.
— А чи маєте якісь засоби від так званих юнацьких вугрів?
— Вугрі, як правило, зумовлені гормональними змінами в організмі, що розвивається. Є, звісно, препарати для такої проблемної шкіри, причому призначаємо їх паралельно з ліками для внутрішнього використання. Тобто, застосовуємо дезінтоксикаційну терапію, що суттєво зменшує висипи на обличчі. Це — холеазін, алергін, кровоочисний еліксир. Призначаємо й мазі: “Німфа”, “Календула”, “Біла мазь”. Минає небагато часу і пацієнти помічають зміни на краще. От вам — і усмішка, й радість, і надія на те, що й у житті все зміниться на краще…
— Повернімося, Вікторіє Олександрівно, до проблем здоров’я. Чим характерний березень для самопочуття людини?
— Ранньої весни загострюється більшість хронічних недуг, насамперед, шлунково кишкового тракту. Переважно — виразкова хвороба шлунка, 12-палої кишки, гастрити, холецистити, панкреатити. Далі — хвороби сечовивідної системи. У чоловіків — простатит. У жінок — аднексит (запалення яєчників). Також — хвороби верхніх дихальних шляхів.
— Здавалося б, що спільного між аднекситом і ГРЗ?..
— Обидві недуги від переохолодження. Думаємо: якщо потепліло, блиснуло сонечко, то можна легше одягнутися, знявши зимові шати. Це тепло оманливе, вітер буває ще дуже холодним, пронизливим, й не завжди “дрижаки” минають безслідно.
— А чим лікують згадані шлункові хвороби?
— Прописна істина — дотриманням дієти. З раціону виключають жирну, смажену, копчену, гостру, солону їжу, майонези, прянощі. Треба більше вживати каш, м’яса, риби, приготовлених на парі або відварених. Супи мають бути не наваристі, а переважно овочеві. Для лікування, скажімо, виразкової хвороби шлунка й 12-палої кишки рекомендуємо препарат улькогастрон і токсигаст. При ослабленій печінці — холеазин, гепатофіт. Коли страждає підшлункова залоза — панкреан. Ця хвороба може супроводжуватися закрепами або навпаки — проносами. У першому випадку вживають драстікум, у другому — діареан.
Сечокам’яна хвороба залежить, в основному, від води, яку вживаємо. А точніше — великої кількості солей у ній, що при недотриманні певних дієт можуть накопичуватися в нирках і відкладатися у вигляді каменів. При наявності уратних каменів, приймають подагрін, фосфатних — нормосал, оксалатних — оксалатин. Для зняття болю при ниркових коліках, коли виходять камінці, помічним буде колірен. Якщо ж є потреба вивести з нирок накопичені токсичні продукти, допоможе нефритол.
Хвороб — велика кількість, але з ними можна боротися досить успішно. Тільки — з вірою й наполегливо.
— Спасибі вам, Вікторіє Олександрівно, за цінні консультації, поради. Гадаємо, на цьому наша розмова не скінчиться, продовжиться в наступних номерах журналу. А поки що — Ваші побажання читачам, вашим пацієнтам у ці весняні дні.
— Насамперед — оптимізму. Якщо в людини піднесений настрій, якщо думає лише про світле й радісне, то й болячки відступають на задній план. Тільки з молитвою до Господа Бога, з добрим ставленням одне до одного, до живої природи можемо отримати духовне й фізичне зцілення. Сердечно бажаю кожному з Вас, дорогі читачі улюбленого журналу, міцного здоров’я, віри, надії, любові!

ОЛЬГА ШУЛЬЖЕНКО