Валерія ЛОЙКО, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук,

фахівець з народної та нетрадиційної медицини

На все життя в пам'яті залишився 1990 рік. Тоді я вперше почула по радіо повідомлення про відкриття в Києві аптеки народних ліків Данила Зубицького. І я, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, займаючись багато років фітотерапією, не могла якимось чином не відреагувати на це незвичайне повідомлення.

На запрошення приїхала на вулицю Невську, в невеличкий приватний будиночок, де мешкав Данило Никифорович. Мене радо зустрів лагідний привітний чоловік. Найперше він познайомив мене із своєю лабораторією. Це була простора кімната, в якій стояли великі і малі бутлі із притертими корками, та написами на них латинською мовою - назвами лікарських рослин. Там же стояв мікроскоп. А поряд лежав стос різних зошитів із записами діагностики та лікування хвороб. У мене просто перехопило подих - та це ж справжній талант! Справжня наукова лабораторія. Звідки взялися вони у цьому, простому будиночку?
Диво якесь та й годі. Мені, науковому співробітнику було дуже цікаво ознайомитись із результатами досліджень лікарських рослин та їхньої дії на організм людини, які уже багато років досліджував учений-самородок.
Ось так і розпочалася моя співпраця з народним лікарем, фіто-терапевтом Данилом Никифоровичем Зубицьким.
Невдовзі я стала науковим консультантом його унікальної аптеки. З Данилом Никифоровичем, а згодом і з продовжувачем справи батька, сином Олександром Даниловичем, талановитим фітотерапевтом, організували наукові конференції, симпозіуми з проблем фітотерапії та народної медицини. Остання являє собою надзвичайно широке поле знань.
Саме з цією метою з ініціативи та під керівництвом Д.Н. Зубицького була створена унікальна за своєю і архітектурою, і змістом, єдина в Україні наукова лабораторія з виявлення цілющих властивостей лікарських рослин. У ній щомісяця почали збиратися фахівці з народної медицини з усієї України. Обговорювали результати лікування хворих чудодійними прописами, ліками з рослин, створених її господарем, власними набутками.
Треба було бути великим знавцем живого світу, природи, вченим, щоб постійно творити диво, розробляти все нові й нові ліки з рослин, ефективні для людей з різними хворобами.

Воістину, він мав талант від Бога. Як щиро віруюча людина кожен семінар, конференцію у своїй фіто-лабораторії, а згодом і в спорудженій ним фітоклініці, він починав з молитви, ним же й створеної. Та й усе його земне життя - толерантне поводження з усіма, його надзвичайно доброзичливе, чуйне ставлення до хворих підтверджують це.
Академік Української екологічної академії наук, академік Національної академії з проблем людини, лауреат премії імені В.І. Вернадського, такий далеко не повний перелік його регалій. Та найголовніша, мабуть, ця: народний лікар-фітотерапевт.
На щастя, всі його наукові розробки, дослідження лікарських рослин, методи діагностики і лікування, численні прописи не пішли в забуття. Справу свого батька, учителя, мудрого наставника продовжує син Олександр Данилович, лікар гастроентеролог вищої категорії, лікар народної та нетрадиційної медицини, головний лікар клініки "Фіто-Данімир"; дочка Олександра Даниловича, Вікторія, лікар фіто-терапевт, лікар УЗД, дружина Олександра Даниловича, Наталія Іванівна, біолог за фахом.
Однією родиною вони самовіддано трудяться у своїй "Аптеці народних ліків" та у створеній ними разом з чудовим колективом однодумців і фахіців клініці "Фіто-Данімир".
Успіхів їм побажаймо, сили фізичної й духовної на широкій ниві творення добра, яку заповів їм незабутній Данило Зубицький.