Ukrainian Afrikaans Albanian Arabic Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Catalan Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Icelandic Indonesian Irish Italian Japanese Korean Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Urdu Vietnamese Welsh Yiddish

 

Валерія ЛОЙКО, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук,

фахівець з народної та нетрадиційної медицини

На все життя в пам'яті залишився 1990 рік. Тоді я вперше почула по радіо повідомлення про відкриття в Києві аптеки народних ліків Данила Зубицького. І я, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, займаючись багато років фітотерапією, не могла якимось чином не відреагувати на це незвичайне повідомлення.

На запрошення приїхала на вулицю Невську, в невеличкий приватний будиночок, де мешкав Данило Никифорович. Мене радо зустрів лагідний привітний чоловік. Найперше він познайомив мене із своєю лабораторією. Це була простора кімната, в якій стояли великі і малі бутлі із притертими корками, та написами на них латинською мовою - назвами лікарських рослин. Там же стояв мікроскоп. А поряд лежав стос різних зошитів із записами діагностики та лікування хвороб. У мене просто перехопило подих - та це ж справжній талант! Справжня наукова лабораторія. Звідки взялися вони у цьому, простому будиночку?
Диво якесь та й годі. Мені, науковому співробітнику було дуже цікаво ознайомитись із результатами досліджень лікарських рослин та їхньої дії на організм людини, які уже багато років досліджував учений-самородок.
Ось так і розпочалася моя співпраця з народним лікарем, фіто-терапевтом Данилом Никифоровичем Зубицьким.
Невдовзі я стала науковим консультантом його унікальної аптеки. З Данилом Никифоровичем, а згодом і з продовжувачем справи батька, сином Олександром Даниловичем, талановитим фітотерапевтом, організували наукові конференції, симпозіуми з проблем фітотерапії та народної медицини. Остання являє собою надзвичайно широке поле знань.
Саме з цією метою з ініціативи та під керівництвом Д.Н. Зубицького була створена унікальна за своєю і архітектурою, і змістом, єдина в Україні наукова лабораторія з виявлення цілющих властивостей лікарських рослин. У ній щомісяця почали збиратися фахівці з народної медицини з усієї України. Обговорювали результати лікування хворих чудодійними прописами, ліками з рослин, створених її господарем, власними набутками.
Треба було бути великим знавцем живого світу, природи, вченим, щоб постійно творити диво, розробляти все нові й нові ліки з рослин, ефективні для людей з різними хворобами.

Воістину, він мав талант від Бога. Як щиро віруюча людина кожен семінар, конференцію у своїй фіто-лабораторії, а згодом і в спорудженій ним фітоклініці, він починав з молитви, ним же й створеної. Та й усе його земне життя - толерантне поводження з усіма, його надзвичайно доброзичливе, чуйне ставлення до хворих підтверджують це.
Академік Української екологічної академії наук, академік Національної академії з проблем людини, лауреат премії імені В.І. Вернадського, такий далеко не повний перелік його регалій. Та найголовніша, мабуть, ця: народний лікар-фітотерапевт.
На щастя, всі його наукові розробки, дослідження лікарських рослин, методи діагностики і лікування, численні прописи не пішли в забуття. Справу свого батька, учителя, мудрого наставника продовжує син Олександр Данилович, лікар гастроентеролог вищої категорії, лікар народної та нетрадиційної медицини, головний лікар клініки "Фіто-Данімир"; дочка Олександра Даниловича, Вікторія, лікар фіто-терапевт, лікар УЗД, дружина Олександра Даниловича, Наталія Іванівна, біолог за фахом.
Однією родиною вони самовіддано трудяться у своїй "Аптеці народних ліків" та у створеній ними разом з чудовим колективом однодумців і фахіців клініці "Фіто-Данімир".
Успіхів їм побажаймо, сили фізичної й духовної на широкій ниві творення добра, яку заповів їм незабутній Данило Зубицький.
 
На верх