Я — студент, вчуся непогано, але, відверто кажучи, хотів би краще, та сил не вистачає. Лікарі кажуть, що дає про себе знати моя "слабка" щита подібна залоза. Між іншим, у нашій групі — не я один такий... Серед студентства ця недуга "популярна". Її діагностують також у багатьох школярів і навіть у вихованців дитсадків нашого міста. Цікавості заради ми з однокурсниками порівнювали наші діагнози — і в кожного вони різні, хоча слабуємо на ту ж саму щитівку. Чому так? За питати хочу про це фахівців Зубицьких. Прочитав про них у вашому журналі, який принесла додому сестра.

Артем СІРОБАБА

 Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Консультує, радить лікар-терапевт Вікторія Зубицька

Останнім часом зросла кількість лю­дей різного віку із захворюванням щитоподібної залози (ЩПЗ). Це характе­рно для всіх регіонів України. Особливо у західних і навіть центральних областях бракує йоду, що спричиняє тя­жкі недуги. У промислових центрах сходу складніша екологічна ситуація через велику кількість шкідливих про­мислових викидів. Тож організм кож­ної людини по-своєму реагує на забрудненість довкілля.

Захворювання ЩПЗ характеризується різноманітністю форм і проявів: є дифузний зоб, його вузлові форми гіпотеріоз, тиреотоксикоз, підгострий тиреоїдит тощо.

Що таке дифузний зоб? (інша назва — ендемічний, спорадичний). Це нетоксичне дифузне збільшення ЩПЗ. Захворювання супроводжується слабкістю, підвищеною втомлюваністю, болями в ділянці серця, пульсуючим головним болем. Часто виникає відчуття тиску в ділянці шиї, особливо в лежачому положенні, утруднюється дихання, порушується ковтання. При цьому ЩПЗ збільшується рівномірно — без локальних ущільнень. Але внаслідок стискання близько розташованих нервових закінчень і судин відбуваються ускладнення. Одне з них — так званий гіпотеріоз, що негативно впливає на вміст гормонів та на якість сироватки крові. У 90% хворих гіпотеріоз є первинним. Перші симптоми недуги: безсилля, сонливість, зниження температури тіла, послаблення пам'яті, сухість шкіри, ламкість волосся, низький хриплуватий голос, а також — закрепи, розлад менструального циклу, крапельний синдром, болі в суглобах.

Авторська фітотерапія Зубицьких рекомендує комплекс лікування гіпотеріозу при дифузному зобі. До таких препаратів належить Мікседеман, що нормалізує рівень гормонів. Якщо зоб стискає трахею, судинні пучки й нервові закінчення, помічним є лікарський засіб Асцилін. При розладах менструального циклу, посилених кровотечах — Геморан. Біль у суглобах усуває Артритан. А для нормалізації діяльності нервової системи — Інтелят-рин. Серед хворих на ЩПЗ значна їх кількість страждає на вузлові чи багатовузлові форми зобу. Це збірне клінічне поняття, що свідчить про наявність у ЩПЗ вогнищевих явищ гете­рогенної (неоднорідної) морфологічної структури.

Але й з цією недугою можна боротись. Якщо приймати такі лікарські засоби, як Асцилін та Болиголов, то помітно зменшуються набряки й утворені вузли.

Серйозну загрозу для здоров'я ста­новить синдром тиреотоксикозу — стан, зумовлений підвищеним вмістом тиреоїдних гормонів у крові. Це буває при дифузному токсичному зобі, багатовузловому токсичному зобі, а також при токсичній аденомі. На перший план виступають симпто­ми порушення функцій нервової, тра­вної систем, офтальмологічні відхилення. У хворого спостерігається серцебиття , пітливість, втрата маси тіла, випинання очних яблук, а також підвищена дратівливість і плаксивість. Звісно, насамперед, хворого непоко­ять серцево-судинні розлади. Тож такі пацієнти потребують комплексного лікування. Наприклад, при тиреотоксикозі помічним буде лікарський засіб Струмозан. Для зменшення нападів тахікардії — Екстрасистолан, Коритмік. При очних симптомах — Окулярцис. Для "втихомирення" нервової системи — Левабро, Інтелятрин, Данімир, Невритан.

Назву також ще одну, досить важку, патологію — аутоімунний тиреоїдит. Виникає тоді, коли в організмі утворюються антитіла, що знищують нормально функціонуючі фолікули ЩПЗ. Для зменшення кількості антитіл рекомендуємо приймати препарат Імод.

В авторській фітотерапії Зубицьких є широкий спектр лікувальних засобів при будь-яких патологіях ЩПЗ. До речі, для запобігання хвороби — також. Застосовуючи ефективні препарати, невдовзі буде помітною позитивна динаміка в боротьбі з недугою.

Будьте уважні до себе! Хворобі легше запобігти, ніж потім лікувати. Здоров'я вам і несхитної віри у видужання!

Журнал «Жінка» серпень 2012

 
 
На верх