Гастрит набутий чи спадковий? Рекомендовані

Дорога редакціє! Читаємо ваш журнал з великою насолодою, бо все в ньому потрібне, повчальне, доречне. Дуже вдячні за розповідь у березневому номері про династію фітотерапевтів ЗУБИЦЬКИХ. Довідавшись про те, що всі вони мають вищу медичну освіту, ще більше їм довіряємо. Хотіла б проконсультуватися з шановною Вікторією Олександрівною щодо нашої "сімейної"недуги, яка, як правило, загострюється навесні. У мене й у доньки діагностують хронічний гастрит. Але симптоми хвороби різні й протікає вона по-різному. Чому так відбувається? Можливо, пані Вікторія й свої якісь ліки запропонує?

Зі щирою вдячністю Євдокія та Світлана БЕРЕЖНІ.
Черкаська область.

Консультує, радить лікар-терапевт Вікторія Зубицька

Хронічний гастрит — це запально-дистрофічне ураження слизової оболонки шлунка, внаслідок чого змінюється її структура й порушуються основні функ­ції шлунка: утворення кислоти, пепсинів і слизу.

 

Спричиняють первинний хронічний гастрит мікроорганізми, що виділяють токсини, які, проникаючи в міжклітинний простір, ушкоджують клітини слизової оболонки шлунка й "запускають" низку імунозапальних реакцій. Спочатку виникає поверхневий гастрит, а при подальшому розвитку запалення — атрофічний, коли зменшується або зовсім припиняється утворення в шлунку кислоти, як наслідок — розвивається анемія.

Є й інші негативні фактори, що прово­кують розвиток недуги. Скажімо, куріння й зловживання алкоголем, нервово-психічні стреси, тривалий прийом ліків. Негативно впливають і шкідливі умови праці: металевий та бавовняний пил, пари концентрованих лугів та кислот... Існує, крім того, певна спадкова схильність, а також вплив хронічних захворювань, зокрема, обміну речовин, серця, легенів, ендокринної системи з наступним тканинним ураженням слизової оболонки шлунка.

Іноді хронічний гастрит протікає без будь-яких помітних клінічних проявів. А в період загострення людина відчуває тупий біль у надчеревній ділянці, що по­силюється натще й зменшується після прийому їжі, особливо при розвитку гастродуоденіту. Одночасно хворого турбує печінка, відрижка, схильність до закрепів.

При тривалому перебігу хвороби зміни повільно прогресують, набуваючи з часом (через 15-20 років) атрофічного характеру. Тому на хронічний атрофічний гастрит страждають люди старшого віку. Хворі скаржаться на важкість у шлунку, його переповнення, нудоту, гіркоту в роті, послаблення стулу, здуття живота, посилене відходження газів. Тож і ліки проти хронічного й атрофічного гастритів рекомендуємо різні. У першому випадку — препарати токсигаст і улькогастрон — як протирецидивні. Часто при закрепах загострюється геморой з утворенням тріщин прямої кишки. Для їх лікування радимо мазь Гемороїд". У другому випадку рекомендуємо препарати стомахіка, спаколан, діареан.

У деяких хворих скарги на самопочуття, зовнішні прояви хвороби зумовлені гіповітамінозом, розвитком імунодефіцитної анемії. Зокрема, це сухість шкіри, кровотеча з ясен, ламкість нігтів, випадіння волосся, заїди в кутках рота. В цих випадках варто скористатися препаратами Зубицьких "Жива кров", бальзамом Данила Зубицького "Довго бути живим". При кровоточивості ясен їх полощуть "Парадентаном", а заїди змащують "Білою маззю".

Якщо хронічний атрофічний гастрит супроводжується артеріальною гіпотензією, це може свідчити про вторинні ендокринні порушення. Рекомендуємо препарат тонорм. Якщо хворий на гастрит страждає на вегетосудинну дистонію та невротичні розлади — запаморочення, головний біль, порушення сну, пітливість тощо, помічними будуть препарати інтелятрин, сомніфер.

Але найголовніше — ваша віра в те, що неодмінно одужаєте. Не хворійте! Будьте здорові!

Журнал "Жінка" травень 2012

 
 

Останнє редагування Середа, 16 січня 2019 10:53

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Детальніше в цій категорії:

На верх